Як учнівське самоврядування допомогло влаштувати тематичні рекреації
Коли діти, разом із учителями та батьками, змінюють шкільне життя і бачать результат, у багатьох з них буквально виростають крила. Дехто зі школярів навіть не лише готовий очолювати осередки учнівського самоврядування, але й прагне стати справжнім лідером у своєму середовищі.
У Васильківській ЗОШ І-ІІІ ступенів №9, що на Київщині, лише нещодавно почали впроваджувати учнівське самоврядування. І вже за пару років школа помітно змінилася. При чому як у навчанні, так і поза уроками.
Діагностика і самооцінка
Прийнятні форми учнівського самоврядування у Васильківській школі шукали кілька років. До цього ситуація була такою ж, як і в багатьох школах України: формальне самоврядування, плани виховної роботи у різних класах подібні як брати-близнюки. Навчально-виховний план школи складали класні керівники, усе формалізоване і малоцікаве для учнів. Тож сформувалася потреба у створенні дієвого самоврядування, яке б могло залучити дітей до активної та свідомої участі в шкільному житті та мало виховний і стимулюючий вплив.
«Працюючи вчителем більше двадцяти років, я бачила, що школа потребує змін. І коли мене у серпні 2016 р. призначили директором, зрозуміла, що потрібен поштовх, знання та розуміння, яким саме шляхом потрібно рухатись нашій шкільній команді», – говорить директор школи №9 Оксана Шагова.
Рішення знайшлося після того, як Васильківська ЗОШ долучилася до проєкту. Під керівництвом тренерів проекту було здійснено діагностику ситуації та встановлено, що школа знаходиться на початковому рівні: положення про самоврядування існує формально, вибори до шкільної Ради дітей (РД) не проводилися, була відсутня навіть сама процедура виборів, не кажучи вже про наявність учнівських ініціатив щодо покращання життя школи.
Кажуть, що правильний діагноз – це вже половина справи. Так і проведення самооцінки стало хорошою платформою для змін та становлення демократичного середовища у школі.
Кроки до змін
Успіх став можливий, зокрема, завдяки системності. А розпочинали цей непростий шлях змін із плану щодо перезавантаження учнівського самоврядування.
Було сформовано ініціативну групу з 20 осіб – до її складу увійшли 15 школярів і 5 педагогів школи. Вони зайнялися створенням статуту Ради дітей «Олімп». Проект цього документу розмістили на сайті школи в електронному вигляді, а також роздрукували, і забезпечили доступ до нього усім бажаючим у бібліотеці. Ознайомитися з ним та внести свої пропозиції могли як учні 1-11 класів, так і педагоги та батьки.
Після цього в школі вирішили провести вибори до органу учнівського самоврядування та оголосили виборчу кампанію. Кандидати писали свої програми, виготовляли агітаційні листівки. На думку самих учнів, підготовка і сам виборчий процес відбувались дуже активно і цікаво.
«Коли мені сказали, що в нашій школі відбудуться вибори Президента учнівського самоврядування, я не довго думаючи, подала свою кандидатуру. Програму я писала недовго, бо знала, чого хочу і яких саме змін. Мої однокласники допомогли мені поширити листівки з передвиборною програмою, підтримали командний дух. І потім ми всі разом раділи результатам», – розповідає учениця (на той момент) 9-Б класу Катерина Кругляк, яка й здобула перемогу у своїх перших виборчих перегонах.
Вибори Президента Ради дітей «Олімп» відбулися 28 вересня 2017 року. Відповідно до статуту, кандидатом на цю посаду міг стати будь-який учень 7-10 класів, який має авторитет і провчився у школі не менше двох років.
Свої кандидатури подали дві учениці – Дар’я Романовська (10-А клас) та Катерина Кругляк (9-Б клас). Протягом тижня кандидатки вели агітацію, намагаючись довести до кожного виборця свою програму, план дій на найближчий час, кожна хотіла переконати в тому, що саме вона зможе зробити шкільне життя більш демократичним, цікавим і змістовним.
Основною аудиторією були учні 5-11 класів та педагоги школи – саме їх наділили активним виборчим правом. За підсумками голосування більшість голосів отримала Катерина Кругляк – 64,5%, яка і стала Президентом.
Учнівське самоврядування взялося до роботи. Допомогу в цьому йому надавали тренери та вчителі. Так, щоб побороти пасивність школярів, було запропоновано нові форми виховної роботи. Виявляти і розвивати учнівські ініціативи вдалося за допомогою методик «розтіч думок», «продовження речення», «відкрита платформа».
Водночас, нові компетентності здобували й представники шкільного самоврядування. Для них були організовані тренінги, зокрема, «Розвиток лідерських навичок», де діти вчилися конструктивно взаємодіяти з іншими людьми, оволодівали різними соціальними ролями.
Важливість роботи Ради дітей «Олімп» підкріпили й матеріальною базою – було виділено окрему кімнату та необхідні меблі. Невдовзі шестеро учнів-представників самоврядування Васильківської школи №9 увійшли й до міського парламенту самоврядування.
Мрії здійснюються у демократичній школі
Аби зміни мали справді демократичний характер, самоврядування вирішило поцікавитись, а що ж найбільше потрібно самим учням, чим вони цікавляться і чого потребують. Для цього утворили ініціативну групу з 10 учнів із вивчення громадської думки.
Під керівництвом шкільного психолога вони розробили анкету «Мої захоплення», і провели опитування школярів 5-11 класів. В опитуванні взяли участь 450 дітей. Як засвідчили результати, найбільше учнів школи цікавило створення таких груп за інтересами: спортивна (36%), ігрова (27%) та музична (23%). Разом з тим, школярі вислови бажання створити тематичні відпочинкові зони. Їхніми аргументами були: «Щоб бути здоровішими», «менше користуватися ґаджетами», «розвивати спортивні навички».
Вчителі й адміністрація школи ознайомилися з цими побажаннями і допомогли їх втілити. Тож 6 квітня 2018 року у Васильківській ЗОШ №9 відкрили першу тематичну рекреацію «Спорт-FM» (відпочинкова зона, де грають в теніс). Трохи пізніше з’явилися танцювальна зона «Dance-FM і тематична рекреація «Логіка-FM» (логічні ігри). Тепер чимало школярів залюбки відвідують ці відпочинкові території, щоб поспілкуватися з однолітками, продемонструвати і покращити свої здібності та вміння.
«У процесі роботи в програмі ми зрозуміли, наскільки важливо віддати владу дітям, щоб вони вирішували питання, які їх стосуються. Брали на себе відповідальність», – підкреслює педагог-організатор, мама учня 8-Б класу Юлія Ширяй.
Аналізу та коректуванню результатів роботи школи за останній рік були присвячені опитування та презентація результатів тих змін, які відбулися в навчальному закладі, у тому числі й завдяки проекту «Демократична школа». Учні на імпровізованій стіні цікаво і креативно представили своє бачення демократичних процесів у школі. А також висловили побажання щодо продовження роботи у проекті.
«Зміни доволі відчутні. Вибори активу класу проходять демократично. Зросла ініціативність дітей. Вони не лише ініціюють певні справи, а й самі контролюють виконання. Діти стали більш дружними і згуртованими», – відзначає вчителька Наталія Мартиновець.
Динаміки додала і «жива» сторінка у Facebook, де постійно висвітлюється життя школи, події, інформація щодо освітнього процесу в школі.
Чимало вчителів тепер теж задумуються над тим, як цікавіше провести урок, яку максимально дієву форму роботи обрати. І навіть у роботі з меншими дітками помітні зміни: так, у третьому класі створили зону «Висловлення власної думки щодо…», де щотижня обговорюються нові теми – «Якби я був президентом», «Що треба зробити, щоб бути щасливим», «Якою я бачу свою школу». Часто застосовуються компоненти ОДГ/ОПЛ, а також часто використовуються посібники Ради Європи.
Змінились стосунки і серед вчителів, з’явилась традиція спільного проведення вільного часу тощо. А в батьки тепер більше довіряють вчителям та адміністрації, і також привносять свої ініціативи і пропозиції для покращення роботи школи.
І хоча ще не вдалося налагодити 100-відсотково ефективну співпрацю усього вчительського колективу із учнівським самоврядуванням, хочеться вірити, що це лише питання часу. Так само, як і ширше залучення батьків і представників місцевої громади до активної участі в проєкті. Адже команда школи вже зрозуміла, в чому полягає роль учнівського самоврядування, якими воно має займатися питаннями і на що може впливати. А для вдосконалення меж, як відомо, немає.