Щоб у старшій школі проявлялися справжні лідери, або й просто активні та небайдужі підлітки, варто вже у початкових класах одразу починати виховувати учнів на засадах демократії.
Навіть для учнів приватної гімназії справжнє самоврядування є необхідним: виявляється, громадянська активність не лише захоплює, але й дозволяє повірити у власні сили та вирішувати проблеми… на рівні міста.
Часто на практиці шкільні організації виконують або виключно формальну функцію, або вирішують лише внутрішньошкільні питання.
У кожній школі час від часу трапляються якісь конфлікти. Вирішити їх ефективно, та ще й із виховною метою є вкрай важливо. У Ладанській гімназії (Чернігівська обл.) навчилися це робити за допомогою медіації та новоствореної Гімназійної служби порозумінь.
Коли школа виходить на новий рівень, стає більш демократичною, зазвичай, це викликає активізацію шкільного життя і позакласної роботи.
Сам факт наявності учнівського самоврядування у закладі освіти не завжди означає, що там панує демократія. Іноді ці структури можуть існувати
Коли орган учнівського самоврядування усе вирішує кулуарно, а його очільник не виконує передвиборчих обіцянок, шкільна громада починає шукати справедливості.
Щоб зробити шкільне життя більш демократичним, не вимагається якихось спеціальних умов. Потрібно лише бажання спільноти та готовність до змін. Історія Авдіївської ЗОШ № 6 – саме про це.
Як учнівське самоврядування допомогло влаштувати тематичні рекреації Коли діти, разом із учителями та батьками, змінюють шкільне життя і бачать результат.
До змін Солонянській школі №1 (Дніпропетровська область) підштовхнули зовнішні обставини: це і утворення об’єднаної територіальної громади, і капітальний ремонт приміщення.
Навіть у звичайному спальному районі великого міста школа має всі шанси стати центром, довкола якого об’єднають свої зусилля місцеві мешканці, їх діти-школярі та вчителі.